Короткозорість у дітей

Загальні відомості

За спостереженнями дитячих офтальмологів, а також за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 25% європейського населення страждають на короткозорість, з них 40% — школярі. Здебільшого короткозорість у дітей розвивається внаслідок спадкової схильності. Але за наявності зовнішніх чинників (підвищені зорові навантаження, спазм акомодації тощо) короткозорість у дитини може стати набагато сильнішою, ніж у батьків. Корекція зору окулярами та м'якими контактними лінзами не відповідає вимогам сучасного динамічного життя, особливо у дітей і підлітків, створює безліч незручностей та обмежень як при заняттях спортом, так і в повсякденному житті, а також не зупиняє розвиток короткозорості.

Дітям і підліткам не можна робити рефракційні операції до 18 років. Світовий досвід дитячих лікарів-офтальмологів довів, що у дітей, які застосовують нічні контактні лінзи Paragon CRT 100, прогресування короткозорості сповільнюється, а в 40-60% випадків повністю зупиняється. Рефракційна терапія позбавляє всіх обмежень, що пов'язані з носінням окулярів і м'яких контактних лінз. Можна бігати, стрибати, терти очі, а також позбутися психологічних проблем у дітей, що пов'язані з носінням окулярів.

Клінічна картина й перебіг

Дитячі офтальмологи за спостереженнями повідомляють, що клінічна рефракція зазнає з віком значних змін. У всі періоди життя дитини переважає гіперметропічна рефракція.

Частота вираженої короткозорості (міопії) не перевищує 2%, у дітей шкільного віку короткозорість (міопія) зустрічається приблизно у 6%, а до 15-річного віку досягає понад 15% випадків (за Ковалевським Є.І.). За клінічним перебігом розрізняють короткозорість непрогресуючу (стаціонарну міопію) та прогресуючу.

Непрогресуюча короткозорість є аномалією рефракції та проявляється зниженням зору вдалину, не вимагає лікування та добре коригується окулярами.

У розвитку прогресуючої короткозорості має значення слабкість акомодації, що сприяє компенсаторному розтягненню очного яблука (Аветісов Е.С.). Прогресуюча короткозорість навіть невисокого ступеня — серйозне захворювання, яке порушує працездатність людини та обмежує її можливість у виборі професії.

Розтягнення заднього сегмента ока при прогресуючій короткозорості призводить до трофічного порушення в судинній і сітчастій оболонках. З'являються дистрофічні зміни біля диска зорового нерва у вигляді конусів та стафілом, у центральних ділянках, а також у периферичних частинах сітківки. Частіше розвивається периферична дегенерація сітківки, яка може бути причиною відшарування сітківки (ablatio retinae). Відшаруванню сітківки сприяє тупа травма ока або голови, м'язова напруга (підйом, перенесення важких речей, стрибки, пологи тощо). Суб'єктивно це проявляється різким падінням гостроти зору різного ступеня. Разом з розтягненням оболонок ока розтягуються судини, вони стають ламкими, з'являється схильність до частих крововиливів у сітківку та склоподібне тіло.

Внаслідок повторних крововиливів в ділянці жовтої плями може утворитися чорне пігментне вогнище (пляма Фукса). Зміна в області жовтої плями призводить до таких скарг хворих, як метаморфопсії (перекручування предметів, шрифту, ліній, неможливість читати тощо), потім до зниження, а іноді й до повної втрати центрального зору.

Досі немає єдиної науково обґрунтованої концепції розвитку короткозорості, зокрема прогресуючої міопії.

Корисні поради батькам

Як зберегти зір

Читати книги та працювати за комп'ютером треба на оптимальній відстані – не ближче ніж 33 сантиметри. Після кожних 30-ти хвилин роботи очам потрібно давати 5 хвилин відпочинку. Якщо у дитини є схильність до короткозорості, час відпочинку необхідно подовжити, а час безперервної роботи скоротити до 20 хвилин.

Коли дитина хворіє і має високу температуру, напружувати зір не можна. Тому їй не можна давати книжки та дозволяти дивитися телевізор, не кажучи вже про відеоігри.

Якщо у вас виникли підозри, що дитина погано бачить, треба негайно звернутися до дитячого лікаря-офтальмолога.

Також для корекції зору можна використовувати нічні лінзи.